Про релігії з точки зору науки ми поспілкувалися із нейрофізіологом к. б. н. Дмитро Ісаєвим, який вже протягом багатьох років детально досліджує особливості функціонування найзагадковішого органу, що “дає нам можливість вважати, що ми думаємо” :). Існує чимало упереджень про вплив релігії на мозок людини. Чи справді це має місце?
Які взагалі були передумови для виникнення у людей релігійних уявлень?
Виникнення релігійних уявлень, на мою думку, зумовлено неможливістю в той час, пояснити природні феномени якоюсь матеріальною причиною. Людина це зграйна тварина, що у житті дуже залежить від інших членів зграї, тому люди вірять словам один одного. Неможливість знати реальні механізми світу та довіра один до одного і є причиною виникнення релігій.
З точки зору антропології, чи відомо, як давно існують релігійні уявлення - так само, як і наш вид, чи ці явища стали можливі лише вже на якомусь, скажімо, певному етапі розвитку центральної нервової системи (ЦНС)?
ЦНС після того як ми стали людьми, вже більш не розвивався. Людина є продуктом еволюції, і після формування нас як виду структура мозку залишається приблизно тією ж самою. Так наш мозок не відрізняється від мозку людей, що живуть у первозданих умовах джунглів. Релігійне уявлення світу формувалось у людському суспільстві поступово від примітивних вірувань у духів до монотеізму. Однак, відоме, принаймні одне плем’я – Пірахи, що мають близькі до атеїстичних погляди на світ. Важко сказати, коли почались релігійні вірування. Знаходять артефакти, які вказують, що релігійні вірування могли бути навіть у неандертальців.
“Быть может моя вера слаба” – чому різні люди різною мірою вірують? Це спричинено лише оточенням та досвідом, чи ще й фізіологічними та анатомічними особливостями нашого організму та мозку зокрема?
Віру важко виміряти і тому ми знаємо про це тількі зі слів вірян.Так у атеїстів в середньому коефіцієнт інтелекту вище, здатність до критичного мислення має негативну кореляцію із ступінню релігійного вірування. Чимось анатомічним, мозок вірянина не відрізняється від мозку атеїста, принаймні поки, що цього не знайшли. Звісно, що люди, які виросли в релігійному або атеїстичному оточені мають тенденцію до певного світогляду з дитинства.
Однак деякі неврологічні хвороби такі як епілепсія та шизофренія корелюють з регілігійністю. Також травми мозку у скроневій ділянці кори з високою вірогідністю викликають галюцинації та почуття релігійного змісту. Ця область мозку носить назву «точка Бога», і саме її збудження під час епілептичного нападу співпадає з відчуттям присутності Бога.
Що відбувається у мозку під час молитви? Чи це справді якийсь характерний стан діяльності цнс?
Під час молитви, якщо вона справжня, а не просто заучені слова, мозок знаходиться у такому ж стані як і при медитації, тобто між бадьорістю і сном. Так електрографічні записи мозку буддійських та християнськіх монахів показали уповільнення хвиль мозку, що відповідає стану мозку між сном та бадьорістю.
Чи можна знайти наукове обгрунтування лікувальних властивостей молитви?
Молитва як форма медитації має певний вплив на стан нервової системи. Це відбувається за рахунок того, що під час медитації змінюється активність мозку, що має позитивний ефект на процеси у нервовій мережі.
Чи є якісь фізіологічні підстави для переконання типу “з нами відбувається те, в що ми віримо”?
Якщо людина, в щось вірить, то вона і свідомо і підсвідомо намагається досягти своєї мети, що потім люди можуть пояснювати як те що з нами відбувається без нашої волі. Є окремі випадки коли інтенсивні регіліозні психічні практики допомогали при деяких хворобах. Причиною тому можуть бути зміни у роботі нервової системи, які поки що невідомим для нас чином впливають на процеси у ЦНС. Несистематичність та непередбачуванність таких випадків перешкоджає вивченню цього феномену.
Чи доречно говорити про вплив релігій на еволюцію людини?
Еволюція людини не залежить від конкретних релігій, але здатність вірити – це еволюційне надбання. Потрібно також розрізняти релігійні погляди та обряди які виконують деякі народи під гаслом релігії. Власне обряди не мають ніякого відношення до релігії. Релігія це світогляд, а не кількість наклонів, поклонів, присідань чи шось інше, що можуть мати адаптаційні функції.
Чи може відомо раптом про якісь відмінності у функціонуванні мозку та організму в цілому у представників різних конфесій, а також атеїстів?
Аналіз активності мозку буддистів під час медитації та християнськіх монахів під час молитви не показав суттєвої різниці.
Вірити для мозку енергетично вигідніше, у вірян менш проблем із психікою, та в середньому вони живуть довше. У той же час, нав’язування релігійних вірувань дітям може гальмувати їх інтелектуальний розвиток. Віра це персональні стосунки людини і Бога, і навряд чи доречно переконувати людей вірити чи не вірити і в що та в кого власне вірити.
Photo by Jeremy Perkins on Unsplash
А ми бажаємо нашим читачам, як мінімум, завжди вірити в себе! :)
