Для кожної п’ятої жінки та кожного десятого чоловіка слово мігрень – не порожній звук, а деякий вирок, що змушує підлаштовувати ритм свого життя під певні умовності та ритуали.
Мігрень дуже многолика – голова може боліти так, може боліти сяк, причин і тригерів, що її викликають – тьма, а ліків, які усувають власне причини, поки немає.
Що воно таке?
Мігрень – то не просто коли болить голова. Якщо вас болить частина голови (звідси і початкова назва гемікранія, яка десь так віддалено нагадує трохи офранцужене модне слово мігрень), або трохи рідше – болить з двох сторін, і цей біль посилюється при рухах, виникає нудота, а звуки та світло викликають бажання закопати голову у пісок – welcome to the club.
Близько 20% людей, що страждають мігренями, мають так звану ауру. І то не про кольорові круги над головою, а про міні-галюцинації у вигляді спалахів чи плям. А ще 10-20% відчувають симптоми-передвісники мігрені, що можуть проявлятися аж до двох діб до нападу!
Це може бути або надмірна втома, чи навпаки – прилив сил, або ж дискомфорт в шиї чи позіхання. Як бачимо, в мігрені багате меню.
Чому вона болить?
А от тут науці трохи важко. Бо, як кажуть, буває по-різному. Зараз вже достеменно відомо, що схильність до мігреней генетично обумовлена і пов’язана із змінами в більш як 38 генах. Тому в різних родинах побутує різне уявлення того, як може боліти голова.
Як вже було згадано, більше страждають жінки, бо тригером виступають коливання естрогенів. Слабка спроба втішити – після менопаузи стане трохи легше.
Гірше за мігрень – це коли мігрень стає хронічною. А ризик такого прокляття дещо зростає, коли в організмі спостерігається тривале підвищення рівня прозапальних цитокінів. Таке може бути при наявності якихось хронічних запальних процесів, як наприклад, при парадонтозі.
Цікаво, що кишкові негаразди можуть підсилювати мігренеподібні болі. Це було експериментальним чином показано на мишках. Як точно це відбувається, поки достеменно не відомо, однак у дослідженні говориться про ключову роль фактору некрозу пухлин (TNF alfa) та, відповідно, участь нашої кишкової мікробіоти (і знов вона тут!) у модуляції запальної відповіді.
А ще було показано, що частота виникнення нападів мігреней знижувалася при прийомі пробіотиків. І про ці randomized double-blind controlled trials написали ось цього чудового літа.
Пишуть також і, що для частини володарів цього загадкового недугу все ж притаманна залежність від погодніх умов.
Ну і, звичайно, те, що всі “мігреники” вже знають і так – існує сила-силенна харчових факторів, що можуть виступити тригерами: шоколад, горіхи, сир, цитрусові, глутамат натрію, аспартат, жирна їжа та оброблене м’ясо, ну і, звичайно, кава та алкоголь, особливо червоне вино та пиво.
Сюди потрібно додати ще недосипання та стрес, що також сприяють хронізації мігрені.
Говорять також і про двобічний зв’язок мігреней та депресії, мігрені та гіпотироїдозу.
Цікаво, що з болем у шиї переважно асоційована не мігрень, а так званий біль напруги, який також асоційований із недостатньою рухливістю.
Чи врятує спорт?
Згідно з досліджень, фізичні навантаження, на жаль, не лікують мігрень, однак здатні сприяти підвищенню больового порогу та задоволеності пацієнтів, що, погодьтесь, теж не так погано.
Про ризики, на які варто зважати
Важливо знати, що існує зв’язок між мігренями та підвищенням ймовірності ішемічного інсульту. У пацієнтів із аурою ця ймовірність вища удвічі! І в підгрупі пацієнтів із цими найвищими ризиками – молоді жінки. Тому очікувано, що маючи такий бекграунд, варто зі всіх сил старатися знижувати інші ризики, пов’язані із ішемічним інсультом: високий тиск, діабет, надмірна маса тіла, високий рівень гомоцистеїну та дисліпідемія. Одна з найголовніших рекомендацій – кинути палити, якщо Ви ще й досі палите.
Як з цим жити?
Як бачимо, мігрень – справді многолика. І справді тут важливо для себе з’ясувати – яка вона Ваша мігрень? Тому справді корисною буде практика хоча б тимчасово вести щоденник – для того, щоб відслідкувати саме свої тригери. Туди слід записувати дату, час початку нападу та події чи продукти, з якими хочете прослідкувати зв’язок.
Виліковуйте і не допускайте хронічні запальні процеси. Бо це ризик виникнення хронічної мігрені.
По можливості уникайте роботи позмінно;
Спати достатню кількість часу та уникати стресу – доволі примітивні, але справді дієві рекомендації в цьому випадку;
Проаналізуйте свій раціон на вміст вітаміну D. За недавніми дослідженнями, вживання достатньої кількості вітаміну D знижує частоту нападів мігрені;
І обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Це важливо для того, щоб виключити інші можливі патологічні стани. І саме лікар допоможе підібрати ефективні для Вас ліки, зважаючи на всі протипоказання та можливі супутні явища.
Photo by Alexander Krivitskiy on Unsplash
