Пошуки щастя – масштабне філософське питання. І кожен, хто бачить щастя у чомусь своєму – неодмінно таки буде правий! Пошуками щастя переймаються не лише бородаті та не дуже філософи, але й науковці. До вашої уваги невеликий огляд про те, як науково обгрунтовано намагатися бути трохи щасливішим. Без використання заборонених речовин.

Щастя та благополуччя

У наукових публікаціях на теми щастя згадують і про такий термін як благополуччя. При чому про благополуччя навіть частіше. І відчуття щастя власне розглядають, як складову благополуччя. 

Серед трьох аспектів благопролуччя наводять оціночне благополуччя (або ж наша задоволеність життям), гедонічне благополуччя (власне відчуття щастя) та евдемонічне благополуччя (відчуття мети та сенсу в житті). Перевірили? Все на місці?

Курка чи яйце?

Із відчуттям щастя та благополуччя пов’язані довголіття та здоров’я, зокрема функціонування імунної системи, а також наша успішність у стосунках і кар’єрі. І треба зазначити, що в багатьох випадках цей зв’язок має таки зворотній характер. 

Однак часто люди можуть мати приблизно однаковий набір “компонентів” щастя і відчувати його по-різному. Та на сьогодні сформульовано деякі науково обгрунтовані підходи до того, як почуватися щасливішими. 

Що для щастя треба?

Якісний сон. Проблеми зі сном погіршують як наше самопочуття, так і стан здоров’я. Синдром підвищеної тривожності та ризик самогубства часто пов’язані із розладами сну. Тому перша допомога при при дефіциті щастя – великий келих міцного сну! 

Рух. У напрямку щастя потрібно рухатися. Дослідження кажуть, що рухатися можна навіть не надто швидко та інтенсивно: помірне виконання нескладних фізичних вправ допомагає нам відволікатися і запускає в голові “хімічну кухню” по виробленню нейромедіаторів, які власне дають нам відчуття задоволення. 

Важливо розуміти, що це стосується далеко не лише спорту – відчуття щастя пов’язано із загалом вищим ступенем фізичної активності у повсякденному житті. 

І особливим бонусом є те, що ота фізична активність має не лише ефект “тут і зараз”, а й довготривалий позитивний вплив на якість нашого життя та самооцінку.

Здорова їжа. З одного боку, власне збалансований раціон впливає на стан нашого здоров’я, а відповідно – і на задоволеність життям. Існує й інший механізм, який щосили використовується та навіть іноді експлуатується направо і наліво: наш свідомий вибір на користь здорового харчування дає нам можливість почуватися емоційно сильнішими та добряче піднімає нашу самооцінку. 

Соціальна активність. Людина – істота соціальна. Тому відчуття щастя  у нас залежить великою мірою від можливості із кимось про це поспілкуватися. Вважається, що екстраверти в цілому почуваються щасливішими за інтровертів саме завдяки більшій кількості соціальних взаємодій. 

Однак яким би саме “вертом” ви не були, приділяйте увагу спілкуванню із родиною та друзями – і, до речі, таким чином ви також додасте до їхнього щастя. Дружнє спілкування та спільна діяльність зміцнюють ваші стосунки і допомагають знаходити рішення багатьох проблем.

Добрі справи. Ось те саме евдемонічне благополуччя (відчуття сенсу та мети) не просто рухає наш світ вперед, а робить щасливими людей, які його таким чином рухають. Волонтерство, благодійна діяльність, звичка допомагати знайомим і незнайомим людям, прояви співпраці, альтруїзму та доброти активізують у нашому мозку зони відповідальні за відчуття винагороди. 

У деяких дослідженнях встановлено, що малюки, віком до 2 років виявляють більше щастя, коли дають-дарують щось комусь, ніж коли отримують. Власне переживання позитивних емоцій при даруванні є провідним механізмом для співпраці. 

Навчання. Коли ми навчаємося новому, ми отримуємо корисні знання та вміння, які відкривають нові можливості, а також підвищують нашу самооцінку.Тому звичка опановувати нове протягом всього життя пов’язана із задоволеністю, оптимізмом та здатністю легше долати стрес.

Усмішка. Якщо у вас є почуття гумору – використовуйте і практикуйте. Бо воно є одним з факторів якості нашого життя. Цікаво, що вимушена усмішка теж може бути корисна, адже у відповідь на звичні «посміхальні» рухи м‘язів обличчя у мозку також виробляються «молекули щастя». Однак не перестарайтеся із цим прийомом. Бо якщо з настроєм не так добре, а обов’язок вимагає імітації радощів, можна швидко емоційно виснажитися та навіть звалитися в депресію. Окрім того, наш емоційний інтелект доволі гарно ідентифікує фальшиву усмішку і навпаки сигналізує про тривогу. Усміхайтеся, коли вам того хочеться – і близьким, і не дуже. 

А якщо ви медик, то обов’язково усміхайтеся своїм пацієнтам! Бо ваша усмішка зменшує тривожність пацієтів та підсилює їх довіру. Пацієнти, до яких усміхаються медики, ліпше переносять болісні маніпуляції і лікувальний процес вцілому. Також пацієнти схильні оцінювати професіоналізм таких медиків вище, у порівнянні із їх стриманішими колегами. 

Власні підходи до подолання стресу. Найчастіше це можуть бути якісь ваші хобі. Те, що приносить задоволення, відволікає і захоплює. Це дозволяє переключатися та відпочивати, щоб згодом знову ефективно працювати та знаходити гарні рішення.