Пляжний сезон закінчився. Але існують способи його продовжити. Як зробити зробити це максимально приємно та безпечно?
Спортклуби, спа-центри та інші рекреаційні заклади пропонують до нашої уваги та гаманців свої басейни, джакузі та сауни. Про те, “що там живуть мікроби”, але “їх валить хлорка” всі і так знають, а власники “водних ресурсів” додатково запевняють, що “вода проходить ретельну фільтрацію, знезараження і ультрафіолетову дезінфекцію”, тому боятися нема чого. Приходьте та хлюпайтесь! Навіть довідка про стан здоров’я потрібна не всюди.
Плавання, звісно, корисне і ми ні в якому випадку не намагаємося переконати від нього відмовлятися. Тому більше фактів і мінімум коментарів.
Які інфекції можна підхопити, відвідуючи басейн?
Варіантів, насправді, багато. Звісно, в тій чи іншій місцевості можуть превалювати різні збудники. На жаль, нам не вдалося знайти ніякої української статистики про спалахи інфекційних захворювань, пов’язані із басейнами. Тому ми наводимо дані з інших країн - переважно із Сполучених Штатів Америки та Європи. Навряд чи українські басейни мають досконалішу систему очистки чи здоровіших відвідувачів.
Топ небезпечних збудників, які можуть тривало зберігати свою життєдіяльність в хлорованій воді та є загрозою для здоров’ю, а іноді і життя людей, включає в себе криптоспоридії, легіонели та псевдомонади. Окрім них – грибкові та респіраторні інфекції, в тому числі, аденовіруси.
Криптоспоридії, не мають, на жаль, нічого спільного з криптовалютами, натомість більш як тиждень можуть зберігати свою життєдіяльність у хлорованій воді, а при її заковтуванні спричинюють діарею, спазми шлунку та нудоту.
У наведених дослідженях при перевірці води з різних басейнів виявляли криптоспоридії в 10-15% випадків (1, 2).
Іншим небезпечним збудником, якого не турбує ні присутність хлору, ні висока температура води, є легіонела. Вона спричинює грипоподібний синдром, або, якщо пощастить менше, атипову пневмонію з високим відсотком смертності. Про цікаве і страшне – ми знову не знайшли епідеміологічних даних про легіонельоз в Україні. Навіть наші українські дослідники у своїх роботах описують лише закордонну статистику (3).
І, це, на жаль, зовсім не означає, що легіонельозу в нас нема… Ми натрапили на випадок, коли громадянин Данії після перебування в готелі одного з обласних центрів України уже повернувшись на батьківщину, захворів на легіонельоз. Ефективна діагностика і ретельний аналіз фактів привів епідеміологів до басейну у Рівному, де було взято аналіз води та виявлено збудника. Чи варто казати, що якби пан був місцевий, то про легіонельоз навряд би хтось взагалі заговорив (4).
За деякими даними, легіонели можуть бути виявлені в близько половині басейнів готелів та спортивних центрів (5).
Особливо полюбляє ця бактерія джакузі. Цікаво, що основний шлях зараження – водно-аерозольний, а от від людини до людини така інфекція чомусь не особливо передається.
Трійку найвідчутніших зарАз замикає псевдомонада. Вона часто є причиною висипів на тілі та інфекцій вух і також любить ніжитися в джакузі (6). Згідно даних, реєструються в близько 30% випадків дослідження проб води басейнів (7).
Звісно, на цьому список не завершується. Інші кишкові мешканці, як наприклад, кишкова паличка, чи сальмонела, також часто можна знайти у воді басейну, однак вони відрізняються слабшою стійкістю до дезінфікуючих речовин і тому швидше елімінуються (8).
Грибкові інфекції чатують на відвідувачів не стільки у воді, як більше у роздягальнях, на поверхнях лавочок, підлоги, інвентарю для плавання (палиці для фітнесу, подушки) та платформах для пірнання (9, 10).
Окрім того, в басейнах можна легко підхопити аденовірусну інфекцію, що робить особливо ризикованим його відвідування в епідеміологічний час (11).
Цікаво, що у воді багатьох басейнів виявляють амеби, які самі собою не представляють загрози, але є резервуаром для тривалого зберігання і розмноження легіонел та аденовірусів. Дослідники показали, що в 10 із досліджених 16 басейнів жили заражені амеби (12).
Мікроорганізми живуть у воді і це нормально. Ми існуємо в нестерильному середовищі, ми контактуємо з мікробами і це доволі рутинна для нас ситуація - коли мова йде про сапрофітні спокійні та відносно байдужі до нас мікроорганізми. Басейн – місце де мікрорганізмам не раді, де їх постійно труять дезінфектанами, механізм дії яких переважно полягає в суперокислюючій дії. Щоб виживати в цьому буремному світі за таких лютих умов, мікроорганізми мусять розвивати свої супер-здібності і стають стійкішими до дії оксидативного стресу… а заодно – і до механізмів захисту нашого імунітету! Адже першим прийомом наших імунних клітин є атака чужорідних агентів вільними радикалами. Пройшовши вишкіл в хлорованій воді, такий збудник при потраплянні в організм людини часто вже є невразливим до її імунного захисту. Тому інфекція, набута в басейні, може бути такою ж небезпечною, як і внутрішньолікарняні інфекції. Особливо це може мати сумні наслідки для людей із слабким імунітетом, дітей та людей похилогого віку.
І навіть без інфекцій є ньюанси…
Піт, слина, сеча, засоби для догляду шкіри та волосся – креми, лосьйони, косметика та інші органічні речовини при взаємодії з окислювальними дезінфектантами утворюють хлор- та бром-вмісні продукти, які, як виявляється, мають ще вищу токсичність, ніж самі дезінфектанти (13).
Власне самі дезінфектанти також часто викликають подразнення очей та шкіри, і спричинюють респіраторні синдроми, що іноді мають характер спалахів (14, 15).
Сучасні комбіновані системи дезінфекції води, як наприклад, залучення етапу озонування чи обробка ультрафіолетом, створюють додаткові проблеми, підвищуючи реактивність хлору та кількість його токсичних похідних (16).
Це перетворює воду в басейні на контейль з вільних радикалів. Що він робить з Вашою шкірою, сподіваємося, уявляєте.
А як же діти?
Ми не можемо засуджувати практику водити чи носити дітей із самих пелюшок в басейн. Просто наведемо факти останніх досліджень. Згідно них, відвідування басейну у ранньому віці підвищує ризик виникнення бронхітів та астми. Дослідники пояснюють це агресивною дією хлору та хлорвмісних продуктів на незрілий ніжний епітелій дихальних шляхів (17, 18).
А наостанок - трохи трешу
Американська рада з питань якості води та здоров’я провела у цьому році опитування, яке показало, що більше половини респондентів не приймають душ перед тим, як зайти в басейн. Третина тих, які все ж користуються душем перед плаванням, роблять це менше однієї хвилини, що, погодьтесь, аж ніяк не достатньо, щоб помитися. Кожен четвертий зізнався, що хоч раз справляв малу нужду, не виходячи з басейну (а скільки не зізналось?). 17% опитаних визнали, що діарея не зупинить їх користуватися басейном, де плавають інші люди (19).
І що з того?
Ходити до басейну чи ні – справа кожного. Іноді отримане задоволення і користь від плавання є ціннішим за уникнення якихось “примарних” ризиків, якими і так повне наше життя. Однак, ми сподіваємося, що, можливо, викладені вище факти підштовхнуть читача до наступного:
- відповідально відноситися до вибору басейну та не соромитися вимагати протоколи перевірки контролю якості води;
- не ковтати воду в басейні, не ходити босоніж, зберігати особисті речі та одяг в поліетиленовому пакеті, не класти їх на лавки;
- з повагою відноситися до здоров’я інших людей – не користуватися басейном при ознаках застуди, діареї чи інших інфекційних захворюваннях, користуватися туалетом та душем;
- ретельно обирати місце для водних процедур для маленьких дітей, консультуватися у кваліфікованих педіатрів з приводу необхідності таких процедур та спостерігати за реакцією організму маленьких плавунів;
- при ознаках нездужання після відвідування басейну сповістити про це сам заклад та свого лікаря – бо нема скарг – нема проблеми!
Здоров’я та гарного плавання!
