Минулого разу із к.м.н. Олександром Циганком вже йшла мова про доказову медицину та чому сучасний лікар має розбиратися в новітніх медичних досягненнях.

  А тепер поговоримо про сучасного пацієнта. Чи треба гуглити свій діагноз? Та як лікарі сприймають пацієнтів, що вже поставили собі діагноз «чорна віспа», начитавшись всього підряд в інтернеті.

  По-перше, в сьогоденному інформаційному довкіллі, в якому ми зараз перебуваємо було б дивно, якщо б пацієнт не прагнув отримати інформацію щодо свого стану. Тим паче, якщо хвороба хронічна та протікає довго, неодмінно виникає бажання знати про хворобу більше. І найпростішим способом є скористатися пошуковими інтернет-системами.

  Справедливо додати, що кожній людині, а не лише хворій, слід цікавитись своїм здоров’ям та способам його зберегти чи покращити. Адже принципи здорового способу життя теж постійно доповнюються актуальними даними.

  По-друге, завдання сучасного лікаря – не забороняти вивчати інформацію щодо свого стану в інтернеті, а допомогти пацієнту орієнтуватися на достовірні джерела. Користуючись якісною інформацією, пацієнт та лікар знаходять спільну мову швидше, що також впливає на успіх лікування.

  По-третє, пацієнти, що шукають свого лікаря можуть адекватно оцінювати його компетенцію, якщо самі володіють якісною інформацією.

  Але ж звідки тоді беруться ті горе-гугл-самодіагнози?

  Ні для кого зараз не таємниця, що в інтернеті можна всякого начитатися. Тільки в одних випадках нам вдається відрізнити маячню від правди, а в інших — не завжди. Часто неадекватна інформація з’являється внаслідок необізнаності авторів. А що зовсім прикро - деяка псевдонаукова інформація генерується навмисне справжніми шахраями, що заробляють на цьому гроші.

І тепер найголовніше. Фейкові дані легко фільтрувати, якщо користуватись наведеними простими правилами:

  Джерело інформації має першочергове значення. Зверніть увагу на сайт, що розміщує медичні матеріали. Чи має він відношення до медичної сфери? Чи не пропонує реклама на сайті послуги з так званої «альтернативної медицини»;

  Іноді автори псевдомедичних сайтів намагаються видати їх за сучасні наукові ресурси. Слід уважно подивитися на статтю, що вас зацікавила. Чи має вона авторство? Якщо ні — читайте її з великою насторогою, оскільки жодна людина не відповідає за її зміст;

  Якщо автор є, але невідомо хто він? Часто недоброчесні ресурси можуть додавати автора чи експерта навіть з медичної сфери або вигадувати його. Перевірити чи існує така людина та чи дійсно вона займається цією тематикою. Робити це краще на сторінці гугл академії.

 На цьому етапі більшість фейків вже сиплеться, оскільки шахраї орієнтуються в основному на людей, яких легко переконати. Такими людьми легко маніпулювати та переконувати, що саме їх «методи» спрацюють. Не давайте шансів пройдисвітам. Якщо ви витратите ще 5 хвилин та дізнаєтесь про доброчесність джерела інформації – Ви можете запобігти важким наслідкам для себе та своїх близьких, не згаяти дорогоцінний час, потрібний для лікування хвороби.

 І наостанок: не шкодуйте часу для вивчення питань, що стосуються Вашого здоров’я. Жоден сучасний та добросовісний лікар не буде проти освіченого пацієнта, що цікавиться своєю хворобою та вмотивований на її успішне лікування.

Не обов’язково розбиратись у протоколах та настановах повністю. Для цього є власне лікарі, які знайомі з цими принципами та можуть пояснити Вам їх у доступній формі. Не соромтесь задати лікарю питання про інформацію, яку Ви знайшли в інтернеті. Відповідь на Ваші питання може грати вирішувальну роль у формуванні довіри до лікаря. А довіра – передумова для злагодженої співпраці у подоланні Ваших недуг.