Чи можливо взагалі знайти людину, яка не любить морозиво! Хоча можуть відрізнятися смаки: хтось полюбляє шоколадне, хтось полуничне чи фісташкове. А хтось – “біле без добавок” чи навіть морожений фруктовий сік. Про смаки, як то кажуть, не сперечаються. Але про якість та безпечність – свята справа. Тому прямо зараз – лайфхаки при виборі морозива. Дякуємо голові вГО "Споживча довіра" Олені Куликовій за цікаве обговорення!

 Переважну більшість всіх різновидів морозива умовно можна об’єднати терміном “заморожений солодкий десертний продукт. У класичному варіанті – на основі молока, вершків, масла, цукру. 

Трохи магії, або як робиться морозиво?

  Якість і термін зберігання морозива безпосередньо залежить від його складу. Саме тому всі компоненти продукту ретельно готують та очищують від домішок перед змішуванням. Щоб позбутися можливих мікробів, суміш інгредієнтів обов’язково піддають пастеризації. Одним з етапів підготовки може бути також і гомогенізація. 

  Ключовим етапом виробництва є фрізерування, у процесі чого суміш збивається, насичуючись повітрям. Це відбувається приблизно при –3°С. Після цього отриману масушвидко охолоджують до значно нижчих температур:від –25 до –37оСЦей етап швидкого заморожування ще називають гартуванням. Далі морозиво фасують. 

Очі розбігаються: як вибрати?

 Виробників доволі багато, а купити морозиво можна практично на кожному кроці. Однак варто пам’ятати про дещо.

Наприклад, що морозиво – багатий поживний білковий продукт іпри використанні неякісної сировини, недотримання належних умов приготування та зберігання може стати наслідком гострих кишкових інфекцій. 

 Далеко не всі “вуличні точки” ведуть легально свою діяльність і готові відповідати за якість того, що вони продають. Варто знати, що термін зберігання морозива “на вагу” – одна доба! У переважній більшості реалізатори такої продукції самі собі режисери. Чи підніметься в них рука викинути ввечері те, що не продалося за день – можна пороздумувати. Окрім того, саме із м’яким морозивом пов’язана переважна більшість сумних історій із лістеріозом, сальмонельозом та кишковою паличкою. Тому варто з уважністю зважуватися на його споживання, особливо вагітним та дітям.

 Про морозиво “в пачці”. Тут наче все веселіше, бо воно має на собі купу надписів, там зазначений виробник, склад, термін та умови зберігання, що вже добре. Але тут біда іноді буває в отих самих умовах зберігання. Бо (о, який жах), деякі недобросовісні торгові мережі не гребують періодичним відключенням морозильних камер з метою економії електроенергії. До речі, від цього страждає не лише морозиво, а й інші продукти, які продаються заморожені – риба, овочі, м’ясо, масло. Такі температурні коливання впливають не лише на смакові якості та вигляд продуктів, а й на їх мікробні показники. Бо морозиво – продукт не стерильний із самого початку. Наприклад, згідно ДСТУ, в одному грамі морозива з сушеними фруктами і ягодами, горіхами, родзинками, курагою, чорносливом, може міститися до 100 тис сторонніх мікробних клітин (мафам), до 500 клітин плісняви та до 100 клітин дріжджів. У замороженому стані ці цифри не змінюються. Саме тому, якщо мають місце температурні коливання, то може спостерігатися мікробний ріст. І якщо це відбувається протягом тривалого часу, отруїтися таким продуктом не так вже й важко.

Тому звертаємо увагу:

  • на дотримання температурного режиму зберігання морозива (не вище –16оС);
  • на деформацію форми морозива;
  • наявність інію в середині упаковки;
  • присутність слідів та забрудненості продуктом упаковки ізсередини;
  • чи не “попливший” верх морозива в стаканчику чи відерці.

  Якщо щось із цих пунктів викликає сумнів, можливо температурний ланцюжок порушено. Також варто звертати увагу на температуру та консистенцію продукту – морозиво має бути холодним та “дубовим”.

 Насторожити має також нерівномірна консистенція морозива із відчутними кристалами льоду, а також – маслянистий смак чи відчуття “піску на зубах” (кристали лактози). Це свідчить про недотримання режимів збивання, заморожування і зберігання продукції. Якщо морозиво із шоколадною глазур’ю, вона повинна бути без нальоту, крапельок води, тріщин, не має відпадати шматками чи прилипати до зубів. 

Пам’ятаємо також, що строк придатності морозива залежить від температури його зберігання: мінус (18+2)оС – 10 місяців; мінус (24+2)оС – 12 місяців. 

  Також варто пам’ятати, що не зважаючи на “легкість і прохолоду”, морозиво переважно є калорійним продуктом із високим вмістом цукру та насичених жирів. Тут все просто – як і в інших продуктах, рахуємо доданий цукор (його має бути точно не більше 50 г, але ліпше не більше 25 г на добу) та насичені жириНасиченого жиру у раціоні не має бути більше, ніж 20 г на добу.

 Варто також знати, що морозиво саме за вмістом жиру розрізняють молочне (з вмістом жиру від 0,5 до 7,5 %), вершкове (від 8,0 до 11,5 %), пломбір (від 12,0 до 20,0 %).

Ну і кілька слів про компоненти. 

 Якщо хочеться морозива саме із молочних продуктів без жирів рослинного походження, орієнтуйтеся на ДСТУ 4733:2007 на пакуванні. 

 Якщо полюбляєте «фруктовий лід», зверніть увагу на ДСТУ 4734:2007 на маркуванні. Таке морозиво виготовляється на основі плодово-ягідної або овочевої сировини з додаванням цукрового сиропу та інших інгредієнтів.

 Якщо на маркуванні морозива зазначено ДСТУ 4735:2007, пам’ятаймо, що це морозиво виготовлено з комбінованим складом сировини із частковою заміною молочної сировини на компоненти рослинного походження (рослинні жири).

 Тож яскравого та смачного вам літа! Обирайте найкраще, дбайте про своє здоров’я та смакуйте якісні продукти.


Photo by Clem Onojeghuo on Unsplash