Питання прикусу стосується не лише естетики, а й важливих аспектів здоров`я – від головних болей до деформації опорно-рухового апарату! На прикус впливає багато факторів, серед яких також і наш раціон та звички. Про красу посмішки та не лише розмовляли із стоматологом-ортодонтом Ольгою Карабань.

Чи завжди уявлення про красиву посмішку було таке, як зараз?

 Уявлення про красу посмішки – доволі дискутабельне. Наприклад, древні племена Майя робили в зубах спеціальні заглиблення за допомогою трубочки і подрібненого кварцу, та інкрустували їх дорогоцінним камінням, обточували зуби до химерних форм та зафарбовували в яскраві кольори. При розкопках єгипетських мумій дослідники також виявили зуби з ознаками механічного втручання, а ще золотий дріт, за допомогою якого фіксувалися випалі чи штучні зуби. Етруски та древні римляни виготовляли зубні коронки інавітьмостоподібні конструкції, які заміщували дефект чи вирівнювали положення зубів. Можна сказати, що це вже було праобразом сучасних ортодонтичних процедур!

 А в деяких країнах, наприклад в Японії, дівчата перед тим, як вийти заміж фарбували зуби чорною фарбою, що означало вічну відданість майбутньому чоловіку.

 І не зважаючи на побутуючий нині культ так званої голівудської сліпучо-білої з ідеальним зубним рядом посмішки, деякі світові лідери модної індустрії не бояться експериментувати із канонами вроди – нещодавно рекламна кампанія модного будинку Гуччі здивувала всю інтернет-спільноту, обравши для реклами свого продукту власницю, м'яко кажучинестандартної усмішки із відсутністю деяких зубів. І поки навіть не зовсім зрозуміло, це шок-контент чи перехід від «голівудської» посмішки до індивідуалізації. А може, це спроба започаткувати нові канони ідеальної посмішки? 

Коли ж власне з`явилися ортодонти?

 Як би там не було, рівний зубний ряд асоціюється із красою вже доволі давно! Вважається, що родоначальником сучасної ортодонтіі є П’єр Фошар – особистий стоматолог Людовика 15-го (а це 19-те ст). Саме завдяки цьому винахідливому французу в кучерявій перуці зуби, що знаходяться поза зубним рядом, почали вирівнювати за допомогою шовкових ниток чи срібних пластин,а не безжально видаляти, як іноді практикувалося до того. П’єру Фошару ми також завдячуємо і появою сучасного зубного протезування. Відомо, що в його зубопротезній майстерні працювали ювеліри, які вивчали медичні книги і анатомічні атласи. Адже для фіксації застосовувалися пружини із золота, а колір та форму зубів майстерно підбиралися, використовуючи покриття з обпаленої фарфорової емалі різних відтінків.

 Першу справжню брекет систему створив у 1886р. Едвард Хартлі Енгль. Саме на її основі створені сучасні металеві брекети, які були основним методом вирівнювання прикусу впродовж всього 20-го століття і є популярні до сих пір.

 А за якими параметрами визначають стоматологи ідеальність посмішки?

Ідеальна посмішка з точки зору сучасної естетичної стоматології, базується на трьох китах – трьох видах естетики: макро: гармонія усіх рис обличчя, міні: прикус, арка посмішки, симетрія, мікро: зовнішній вигляд самих зубів і ясен.

Арка усмішки – краї верхніх зубів повинні повторювати вигин нижньої губи, а верхня губа – прикривати десневую лінію зубів;

Візуальне зменшення розміру зубів від центру до країв, що дозволяє створити ілюзію перспективи. При цьому співвідношення ширини передніх різців, латеральних різців та іклів становить 1,6: 1: 0,6, а ширина передніх різців відноситься до їх висоті як 0,7 - 0,8 до 1. Вертикальна лінія між центральними різцями співпадає з віссю симетрії вашого обличчя;

Паралельність горизонтальних ліній: лінія, що сполучає зіниці паралельна лінії, що сполучає кутики губ;

При посмішці ліворуч і справа відкривається однаковий рівень ясен. Тобто на симетричних зубах рівень ясенного контуру співпадає;

Ясенна посмішка? Згідно з прописаними «стоматологічними канонами краси», ясна при посмішці повинні оголюватися максимум на 2 мм;

При створенні ідеальної усмішки враховується також висота увігнутої лінії ясен навколо шийки зуба, її рівень для кожної групи зубів.

Залишивши осторонь питання естетики – чи загрожує чимось нерівний зубний ряд, окрім як небажанням посміхатися на фото?

Звичайно основний запит, з яким сьогодні приходять люди до стоматолога–ортодонта, це покращення естетики посмішки.

Важливо розглядати організм як цілісну одиницюяк комплекс взаємопов’язаних функцій. Якщо зуби змикаються неправильно, ми маємо не лише естетичну проблему, але й змінену функцію. З часом формується так званий патологічний мязовий патерн, що може призвести до структурних деформацій.

Наприклад, уявіть собі ситуацію: ви їдете за кермом по рівній прямій дорозі, і тут, неочікувано, з’являється перешкода. Різкий маневр, викрутили кермо в сторону і об’їхали перешкоду, стабілізували авто та їдемо далі. Точно так само відбувається ситуація, коли в порожнині рота навіть один зубчик знаходиться не на своєму місці. Наша центральна нервова система надсилає сигнали м’язам «об’їхати перешкоду», а якщо такий зубчик не один?

Тому змінюється візуальний графік рухів нижньої щелепи, з’являється м’язове напруження, починає адаптовуватись скронево-нижньощелеповий суглоб. Може також відбуватися деформація опорно-рухового апарату, розвиватися сколіоз та навіть змінюватись розташування внутрішніх органів! Пацієнти також часто скаржаться на мігренеподібні болі, чи гіпертонус в шийному відділі. 

Чому та коли виникає проблема з прикусом, та чи можна якось її уникнути?

Найчастіше неправильний прикус формується в дитинстві під час росту і розвитку.

 Чималу роль відіграє смоктання. У немовлят із самого народження йде закладка м'язової активності язика, губ і щік. До 1,5 років у дитини переважає інфантильний тип ковтання (язик між яснами), з 1,5 віку спосіб ковтання змінюється на соматичний (язик на піднебінні) для споживання твердої їжі. Транзитний перехід від одного типу ковтання до іншого починається у віці 6 місяців ( перший прикорм) і завершується у віці 18 міс. При наявності певних факторів, а саме – положення язика на дні порожнини рота ( як при грудному вигодовуванні чи штучному вигодовуванні), активності м’язів букцинаторів ( активні при смоктанні) ймовірно може не відбутись повний перехід до соматичного (дорослого) типу ковтання. Це в подальшому може спричинити проблеми з прикусом.

Тому, з точки зору ортодонтії, саме в цей період варто згортати використання пустушок, пляшечок.

При грудному вигодовуванні задіяні такі ж м’язеві процеси  і рефлекси ковтання. Відомо, що офіційні рекомендації говорять про можливість та навіть корисність тривалого грудного вигодовування, однак все ж варто брати до уваги фізіологічні зміни цього віку та оцінювати переваги та ризики. 

Якщо користуєтеся пустушкою, її потрібно старанно обирати: для правильного розміщення язика вона повинна бути приплюснута з двох сторін.

Проблеми з прикусом можуть провокувати деякі шкідливі звички: смоктання пальчика, прокладання язика між зубами, звичка гризти олівці. Будь-який чужорідний предмет при тривалому впливі, здатний змінити процес формування лицевого скелету, оскільки заважає правильному співвідношенню щелеп і впливає на спосіб їх змикання.

Важливу роль відіграє раціон. Багаторазова термічна обробка, відсутність у раціоні мяса, твердих овочів і фруктів, багатих на клітковину, перевага пюреподібної їжі перед твердою формують короткий жувальний патерн, що в свою чергу, не сприяє розвитку нижньої щелепи в довжину.

Аденоїди, поліпи, вазомоторний риніти, синусити, вроджене або набуте викривлення носової перегородки – ці фактори зазвичай викликають складнощі із носовим диханням. І це компенсується за рахунок ротового дихання. Але ротове дихання можливе лише за умови розміщення язика на дні ротової порожнини, і таким чином, щоб корінь язика не перекривав дихальні шляхи, тобто подавши шию трохи вперед. Оскільки фізіологічно правильним є положення язика на піднебінні, і це забезпечує його адекватний ріст і розвиток, така ситуація призводить до звуження піднебіння. А це в подальшому загрожує викривленням положення зубів. Якщо тонус м'язів, що підтримують нижню щелепу, слабкий, то ми отримуємо ще й вертикальний тип росту.

Інколи також проблеми з прикусом зявляються вже в дорослому віці. Найчастіше це повязано з втратою зубів чи травмою.

Чи можна вважати неправильний прикус успадкованою проблемою?

Звичайно, кожна у розвиток кожної патології генетика вносить той чи інший вклад. Однак у випадку проблем з прикусом головну роль відіграють, все таки, вже вище згадані, екзогенні фактори. І про це цікавенно написано у книзі, що вийшла зовсім нещодавно – Сандри Кан і Пола Ерліха “Щелепи: Історія прихованої епідемії”(Jaws:The Story of Hidden Epidemic).

І ось одна з її цитат: “ прямо під нашим носом відбувається епідемія: наші щелепи зменшуються, а зуби викривлюються, що створює не лише естетичні проблеми, але й підвищує ризик для здоровя в зв“язку із звуженням середніх дихальних шляхів.”

Побутує думка, що вирівнювати зуби треба в дитинстві. Чи можна це робити в дорослому віці?

Вирівнювати зуби можна до тих пір, доки є зуби. 
Звісно, в дитячому і підлітковому віці всі процеси відбуваються швидше і прогнозованіше. Перебудова кісткової тканини відбувається за рахунок так званих процесів резорбції (розсмоктування кістки) і апозиції ( відновлення кістки), так от напочатку нашого існування процес резорбції трішки превалює над процесом розсмоктування, з часом вони врівноважуються, а вже після тридцяти – переважає процес розсмоктування кісткової тканини, що в старечому віці може проявлятися остеопорозом. Звісно, це накладає певні обмеження на можливості ортодонтичного лікування і його тривалість.
Окрім цього, в дорослому віці часто вже є якісь втручання в анатомію зубів і зубних рядів, відсутні зуби, проблеми з пародонтом і т.д.

Тому в дитячому і підлітковому віці основною метою лікування буде створення сприятливих умов для нормального росту і розвитку зубо-щелепової системи, усунення шкідливих звичок та міждисциплінарний підхід (залучення оториноларинголога і логопеда при необхідності).
У дорослому віці, найчастіше, це створення привабливої естетики і максимально можлива корекція вже сформованого патологічного прикусу для правильного функціонування системи і попередження чи переведення в стадію ремісії проблем з суглобами чи м’якими тканинами, підготовка до адекватного протезування чи імплантації.

Ортодонтія, як і всі галузі медицини, розвивається і залучає нові прогресивні методи лікування. Які, на Вашу думку, нові можливості дають ортодонтії сучасні технології? Які напрямки Вам хотілося б розвивати?

Ми живемо в епоху сучасних цифрових технологій, і технології лікування зубів прекрасно переносяться на цифровий протокол, ідеально поєднуються з тривимірним скануванням, віртуальним проектуванням та 3друком.

Я б сказала, що ми живемо вже в майбутньому!

Мені хотілося б закцентуватися на важливості популяризації профілактичних практик, адже попередити завжди простіше (і дешевше), ніж боротися із застарілою патологією. Важливо вчасно проходити обстеження, слідкувати за раціоном – від цього залежить і здоров`я, і якість нашого життя.