Сьогодні догляд за зубами – це вже не просто взяти щітку і їх почистити, а широченний спектр різноманітних підходів, засобів та інновацій. Де необхідність, а де маркетингові прийоми, а також про деякі міфи на тему гігієни зубів нам розповів к. м. н. стоматолог Олександр Циганок.

Зуби необхідно чистити від зубного нальоту, який відкладається на поверхні емалі. Його утворення – процес цілком природній. Згодом наліт стає основою для формування інших зубних відкладень – бляшок та каменю, що несуть реальну загрозу здоров’ю зубів та ясен.

Регулярні гігієнічні процедури та збалансоване повноцінне харчування – це основа профілактики карієсу та гінгівіту.

Звичайна щоденна гігієна порожнини рота включає в себе 3 обов’язкові компоненти:

• чищення зубів зубною щіткою двічі на день по дві-три хвилини;

• використання зубних ниток (флосів) або інтердентальних щіток 1 раз на день;

• використання ополіскувача після кожного прийому їжі.

Але навіть відповідальний підхід до гігієни не відміняє двократного візиту до стоматолога протягом року із професійним чищенням. 

"У моїй практиці є пацієнти, які звернулися до мене п’ять років тому з великою кількістю каріозних порожнин. Після пломбування та при умові професійного догляду до цього часу в них не було жодного випадку карієсу."

"Про жувальні гумки: вони справді трохи допомагають у механічному очищенні зубів, але не більше того. Про кислотно-лужний баланс – то вигадка маркетологів.

А от зубочистки шкідливі для ясен. Краще замінити їх на флос."

Однією з поширених підстав для суперечок є питання, коли ж вранці чистити зуби – відразу після того, як прокинулися, чи після сніданку?

Це питання викликає багато суперечок не лише серед пацієнтів, а й серед самих лікарів-стоматологів.

Стоматологічними асоціаціями різних країн рекомендовано чистити зуби двічі на день по 2-3 хвилини. Чітко наголошується, що вечірня гігієна порожнини рота – це останнє, що має зробити людина перед сном. А от конкретних вказівок щодо ранкового чищення немає. Навіть не вказано, що перше «невечірнє» чищення – це обов’язково має бути ранок.

Річ у тім, що саме вечірнє чищення зубів здатне суттєво убезпечити нас від появи зубних відкладень. Під час сну зубний наліт формується активніше, оскільки людина не рухає щелепою та язиком, а виділення слини зменшується.

Догляд за зубами після прокидання безумовно необхідний. Але слід враховувати, що час підйому з ліжка у багатьох відрізняється. Також дехто взагалі не снідає зранку. Тому і початок ранкової гігієни – справа суто індивідуальна.

Також треба додати про важливість питання якості чищення зубів під час ранкових зборів! За деякими дослідженнями, чимало людей виконують вранішню гігієну зубів абияк через брак вільного часу. Згідно даних британської державної служби охорони здоров’я, середній час ранкового чищення зубів дорівнює 45 секундам.

Лікарі-стоматологи в такому разі рекомендують чистити зуби на роботі після ланчу, що демонструє справді гарні результати.

Від чого взагалі залежить схильність до карієсу? Які основні фактори впливають на виникнення карієсу?

 На даний час єдиної концепції щодо причин розвитку карієсу немає. Відсутні переконливі докази генетичної схильності до каріозних уражень. Бракує даних, що дозволили б вирахувати частку впливу того чи іншого фактору.

 Карієсогенні мікроорганізми постійно присутні в порожнині рота кожної людини тому говорити про можливість зараження ними тут не доречно.

 Недостача вітамінів групи В, вітаміну D та кальцію деякими спеціалістами віднесена до факторів ризику. Подібний стан може іноді спостерігатися у прихильників веганства та вегетеріанства. Тому в таких випадках окрім профілактичних оглядів, контроль присутності джерел цих нутрієнтів у раціоні та навіть вживання спеціальних харчових добавок є бажаними.

Ефективні методи профілактики карієсу добре відомі:

• дотримуватись повноцінного і регулярного догляду за порожниною рота;

• обмежувати споживання їжі багатої на прості вуглеводи та кислоти;

• збалансовано харчуватися;

• пити та готувати їжу на фторованій воді;

• відмовитись від паління;

• двічі на рік відвідувати стоматологата проводити професійну гігієну.

З’ясовано наразі і можливість підвищення виникнення карієсу при низці хвороб. Найчастіше це цукровий діабет, серцево-судинні патології та онкозахворювання. При таких випадках рекомендовано посилення контролю за станом зубів та ясен за участю спеціаліста.

Сьогодні на ринку існує широкий спектр зубних щіток, зокрема електричних. Чи справді їх використання виправданіше, за звичайні щітки?

Електричні зубні щітки дійсно ефективніші. Але слід зауважити, що ефект від їх використання стає вираженим лише через 3-4 місяці застосування.

Про білизну зубів: чи безпечно відбілювати зуби і що найбільше впливає на колір зубів? 

Треба брати до уваги, що колір постійних зубів від моменту прорізування також початково не білий. Більшість українців мають світло-жовтий або світло-сірий відтінок емалі.

Найбільше впливають на колір зубів паління, вживання кольорових напоїв(кава, чай, червоне вино) та кольорових овочів (морква, буряк).

Професійна гігієна, за умови регулярного застосування, допомагає підтримувати природній колір.

Відбілювання емалі може бути показане лише в справді важких випадках. Наприклад, при щоденному палінні та вживанні більше чотирьох філіжанок кави та при відсутності системної гігієни вдома.

Важливо пам’ятати, що абсолютно безпечного та результативного відбілювання не існує. Завжди є ризик розвитку гіперчутливості зубів після такої процедури. Не варто користуватися домашніми системами для відбілювання зубів. За десять років практики мені не доводилось зустрічати пацієнтів яким вдалося б в домашніх умовах отримати такий самий гарний результат як в клініці. А пацієнти, які при цьому завдали шкоди своєму здоров’ю, є в мене і в кожного з моїх колег. Не варто на собі експериментувати.

А чи варто користуватися відбілюючими пастами?

Лише за рекомендаціями лікаря. Варто брати до уваги, що зазвичай такі пасти використовують обмежений час (не більше тижня-двох). 

Здоров’я зубів — то ж не лише естетика! Як здоров’я зубів впливає на інші сторони нашого здоров’я?

 Почати можна ще з появи кроманьйонців. Середній тривалість життя в часи їх появи складала близько 20 років. Здоров’я зубів за такої тривалості життя вистачало навіть із запасом. І хоча анатомічно та фізіологічно ми нічим не відрізняємось від них, наша середня тривалість життя збільшилась в 3 рази. Населення розвинутих країн невпинно старіє. Тому сьогодні багато питань в медицині та стоматології зосереджені на покращенні якості життя старшого покоління.

 Також від здоров’я зубів та ефективного подрібнення ними їжі певною мірою залежить і здоров’я системи травлення. Окрім того, хворі зуби можуть бути джерелом інших інфекційних та запальних процесів в організмі. Підтримка здоров’я ротової порожнини від народження та належний догляд за зубами впродовж життя – одна із складових загального і соціального здоров’я людини та справді дієвий спосіб убезпечити себе від багатьох інших проблем із здоров’ям. Бережіть зуби змолоду!

Photo by Alex on Unsplash