Спробуємо максимально стисло і стратегічно викласти принципи виживання в мегаполісі в часи респіраторних болячок. Про те, звідки береться зараза, чого вона до нас чіпляється, як найчастіше ми її чіпляємо, та як її швидко спекатися, коли тільки починаєм захворівати.

Так звана застуда може “прийти” в двох випадках – “зовні” і “зсередини”;


Зараза “зовні”:

  Джерелом зарази “зовні” є будь-який чхаючий, кашляючий і дихаючий хворий індивід а також поверхні, які він контамінує. При чому, якраз роль цих поверхонь часто є ключовою, бо частіше ми захворіваєм не тоді, коли на нас хтось кашлянув, а тоді, коли той, хто кашлянувши собі в жменю, торкнувся до поручня, а потім взялися за поручень ми, а потім потерли собі носа. Такі ланцюжки можуть бути дуже хитромудрими, але найчастіше вони включають в себе такі ланки як руки, поручні, дверні ручки, наші мобільні телефони, гаманці, кнопки ліфтів та домофонів, клавіатуру, … окуляри, бороди та дівчачі чуприни. Ну і, звичайно, потенційно небезпечним є будь-який закритий простір із “кашляючими” та “чхаючими” - громадський транспорт, робочий “опен-спейс”, зонами особливо підвищеного ризику є аптеки та лікарні;


  Зараза “зсередини” - наші власні мікроорганізми, які в нормі живуть-поживають на наших слизових оболонках горла та носа, але за певних обставин (переохолодження/стрес/недосип, тощо) можуть стрімко розмножуватися та порушувати перемир’я;

  Відразу треба підкреслити, що зараза “зовні” є більш небезпечною за заразу “зсередини”, бо мікроорганізми, що раніше “стали на хибний шлях”, вже встигли селекціонувалися, здобувши букет факторів патогенності і часто – антибіотикорезистентності. Це як в лабораторних дослідженнях, коли штам якоїсь зарази, що вже почав втрачати свої патогенні властивості від нудного життя в пробірці, проганяють через групу морських свинок і він, почувши свіже м’ясо, знов, як спортсмен, у формі;

А тепер головне – які прийоми та звички дозволять нам не стати жертвами жодної з цих зарАз:

 
  • по можливості уникаємо тих самих “чхаючих” та “кашляючих” - просто обійти, перенести зустріч, пересісти за інший столик, попросити колегу попрацювати/поспати вдома – іноді кілька хвилин ніяковості рятують весь тиждень від сопель;
  • плануємо своє пересування містом не в час пік;
  • найбезпечніший час для походу в аптеку чи супермаркет – ранок, хто стояв в довгій черзі температурних страждущих за “колдфлю” в якому-небуть віталюксі о сьомій вечора, той зрозуміє;
  • беремо за правило старатися не торкатися зайвий раз обличчя та волосся, перебуваючи поза домом; до речі тим, в кого проблеми зі шкірою обличчя, це також стане у пригоді;
  • до ритуалу повернення додому варто включити миття рук, обличчя, та також носа. Адже саме в порожнині носа назбирується все те, чим доводилося весь день дихати. Його щоденна гігієна покликана позбавити нас від всього того зоопарку, що може ще не встиг здійснити інтервенцію в наш безцінний організм та зіпсувати плани на вихідні; Приділяємо увагу бороді, чуприні та окулярам, якщо ви таке носите;
  • до ритуалу повернення додому додаємо очищення мобільного телефону. Зайвий раз нагадаю, що даний предмет нами використовується скрізь - в транпорті, на кухні, в ліжку, туалеті. Є маса публікацій на цю тему, зокрема – телефони медперсоналу як розсадник внутрішньолікарняної інфекції, а також джерело зарази, що спричинюють вугрі на обличчі, тощо. Зараз на амазоні вже є готові рішення, типу домашнього стерилізатора для мобільного телефону. Я не є прихильником погоні за стерильністю та використанням дезінфектантів, але саме в цьому єдиному випадку схиляюсь до двох маленьких пшиків ізопропіловим спиртом
  • а якщо у вас в суботу весілля, вручення оскара чи участь в олімпійських іграх, а тут бахнула епідемія грипу, але треба терміново подолати шлях з пункту А до пункт Б, то незле скористатися старими добрими лабораторними масками (лиш купуйте запаковані, чи слідкуйте, щоб добрий аптекар не подав її Вам тією ж п’ятірнею, якою щойно гроші брав у кашляючого покупця) чи убером замість метро;

 

Із заразою “зовні” розібралися, а що робити із своїми рідними бактеріями, щоб ті не стали “поперек горла”? 

 

  • примітивно, але дієво – повноцінний сон і уникнення зайвого стресу. Тому, якщо на вихідних ті ж самі весілля-оскар-ігри, то нічну гульку та сварку із сусідами ліпше перенести на наступний тиждень;
  • примітивно, але логічно – уникнення переохолодження. Так, лиш найвитриваліші, хто доносить шапку і рукавиці до кінця весняних морозів, будуть щасливими володарями вільного від сопель носа і використаними квитками на Сухішвілі;
  • ну а якщо вже трішечки починає “накривати”, то те, що Вас здатне врятувати до завтрашнього ранку – повноцінний сон в шерстяних шкарпетках і шерстяному шарфику, часте полоскання горла теплою водою з содою (цей розчин просто спричинює виділення слизу, який буквально змиває біоплівку оскаженілих маленьких поганців із слизової);
  • NB: на кілька днів варто виключити з раціону продукти, що містять у великій кількості цукор, адже це легкодоступний субстрат для бактерій на Вашій горлянці і цим ви їх лише підживите. Сюди відносяться як цукерки, тістечка, чай з цукром, так і всякі варення. Звучить дивно, але старе добре малинове варення для горла – ліки такі собі; також слід обмежити вживання продуктів, що схильні утворювати наліт – макаронні та мучні вироби, молочні продукти.

Здоров’я всім!

ps: і на останок - “захворів – сиди вдома” - дбай про ближнього, не чхай на нього і не псуй йому плани на вихідні :)