Тисячі небезпечних сполук із цигарковим димом проникають в легені. Частина з них сажею осідає на ніжному епітелії, який з усіх сил намагається того лиха позбутися, підвищуючи свою секреторну активність і продукуючи слиз. Як наслідок – курці постійно змушені його викашлювати та випльовувати. Інша частина, в тому числі, і нікотин, розноcиться кров’ю до всіх внутрішніх органів та тканин, у тому числі, і до шкіри. Ось так приблизно ми уявляємо довгий шлях вмісту цигарки до наших темних кругів під очима. Але рідко враховуємо, що левова частка вмісту тютюнового диму осідає на нашій шкірі відразу із димом. І це відбувається постійно, поки димить ваша чи чиясь поруч цигарка – не залежно від кількості затяжок.
Довгий час вважалося, що ми народжуємося стерильні і вже під час народження наша шкіра контамінується мікроорганізмами, що живуть в родових шляхах матері. Однак останні дослідження говорять про те, що амніотична рідина та плацента вже містять невелику кількість бактерій! Ці бактерії непатогенні і дуже різні – представники Firmicutes, Tenericutes, Proteobacteria, Bacteroidetes, Fusobacteria.
Детальніше: Про “начала начал”: становлення кишкового мікробіому в дітей
Кишкова мікробіота бере участь в численних метаболічних процесах, у тому числі й у тих, що пов’язані з набором чи зниженням маси тіла. Цікавенні експерименти по трансплантації мікробіоти в піддослідних тварин відверто говорять про справді значущу роль наших кишкових мікроорганізмів у цьому питанні. Наприклад, коли мишкам підсаджували мікроби від огрядніших людей, гризуни починали повнішати. На сьогодні також вже чимало відомо про відмінності мікробіоти людей з різним індексом маси тіла. Які можливості дають нам ці знання і на що можна розраховувати із їх допомогою?
Тема радіоактивності та радіонебезпеки, на жаль, для нас не нова і не чужа. Вихід серіалу Чорнобиль, що побив усі рейтинги, не залишив байдужим нікого. Ми поспілкувалися із старшими науковими співробітницями кафедри радіобіології та радіоекології Національного університету біоресурсів і природокористування України к.б.н. радіобіологинею Оленою Паренюк та к.б.н. генетикинею Катериною Шавановою, які досліджують мікробіом грунтів, забруднених радіонуклідами, та неодноразово відвідували обидві зони відчуження (Чорнобильську та Фукусімську) для проведення власних досліджень.
Про гербіциди розмовляли із науковим співробітником відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України кандидатом біологічних наук Марією Радченко. Про небезпеки, перспективи і тенденції в світі гербіцидів та сучасного сільського господарства.
Сторінка 7 із 16