Чому бувають йогурти із різним терміном придатності і чи справді "там нема живих бактерій"? Адже в ДСТУ пишуть про 14 днів! Справді – чому існують йогурти із різним терміном придатності, від чого це залежить та що нам, споживачам, з того?
Подорож до іншої країни – це завжди нова пригода, занурення в інший соціум та інший … біоценоз. Домовлятися доведеться не лише з прикордонниками, а й з місцевою мікробіотою. Потрібно також і розуміти, що стрімкий розвиток транспортного сполучення сприяє швидкому обміну мікробних збудників різних захворювань між найвіддаленішими частинами світу.
Всі ми вже чули, що овочі-фрукти-цільнозернові “є корисними, бо там є клітковина”, а вона “чистить кишківник”. Для чого власне нам та клітковина, що воно взагалі таке і чи чистить вона щось нам десь – зараз розберемося.
Левова частина нашого мікробіому зосереджена в наших нутрощах – там добре, тепло, завжди нова смачна їжа. Рай та й годі. Площа нашого травного тракту складає 250-400 м2, що на два порядки перевищує площу нашої шкіри. Фактично вся ця площа вкрита біоплівкою мікроорганізмів і є полем взаємодії нашого організму із мікробами. Довгий час вважалося (і досі зустрічається), що кількість мікробних клітин, що населяють наше тіло, у 10 разів більша, ніж кількість власне клітин нашого тіла. Останні підрахунки кажуть, що це співвідношення дещо менше та становить 3:1 чи навіть 1:1. Найвища густонаселеність мікробами спостерігається у товстому кишківнику - на один грам його вмісту припадає 1012 маленьких мікробчиків.
Про релігії з точки зору науки ми поспілкувалися із нейрофізіологом к. б. н. Дмитро Ісаєвим, який вже протягом багатьох років детально досліджує особливості функціонування найзагадковішого органу, що “дає нам можливість вважати, що ми думаємо” :). Існує чимало упереджень про вплив релігії на мозок людини. Чи справді це має місце?
Сторінка 9 із 16